Початковий звіт 2016 року в межах громадської петиції 2015 року

Хронологія громадських реакцій і подій, пов’язаних із відновленням діяльності Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени у 2016 році

Тут окремо узагальнено реакції, заяви Міністерства, публікації у пресі та подальші публічні події після громадського звіту від 14 червня 2016 року, направленого Європейській комісії та Міністерству транспорту і дорожньої інфраструктури.

Хронологічний контекст, що передував звіту: вересень–грудень 2015 року

• 14 вересня 2015 року — тогочасні джерела, що відтворюють повідомлення Міністерства транспорту і дорожньої інфраструктури, фіксують припинення діяльності Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени «у зв’язку з відкликанням ліцензії на здійснення діяльності відповідно до звернення» Мірчі Малека, директора Органу цивільної авіації. Ті самі джерела окремо описують аеропорт як такий, що перебуває в незадовільному стані, зі зношеною та деградованою інфраструктурою і невеликою кількістю рейсів. За відсутності опублікованого онлайн оригінального акта ОЦА ці обставини тут не подаються як доведені юридичні підстави відкликання ліцензії. [8] [9] [10] / Водночас тут також нагадується про: a) чартерний рейс Бєльці–Тімішоара 2012 року [16], що свідчить про можливість експлуатації Міжнародного аеропорту Бєльці, та b) згадки про перевірку об’єктів обробки багажу й обслуговування пасажирів у Міжнародному аеропорту Бєльці в Плані діяльності ОЦА на 2013 рік (посилання на головній сторінці), що також вказує на те, що експлуатація Міжнародного аеропорту Бєльці для регулярних рейсів була можливою.
  
• 13 грудня 2015 року — в інтернеті запускається петиція за відновлення роботи аеропорту; ця дата передує публічній появі проєкту Militzer & Münch.
  
• 22 грудня 2015 року — Moldpres анонсує на 11:00 в INFOTAG пресконференцію «Новий міжнародний аеропорт може бути побудований у Республіці Молдова швейцарським холдингом Militzer&Munch». Того ж дня о 13:06 PRO TV публікує матеріал про намір швейцарської компанії звернутися з пропозицією про передачу аеропорту в концесію строком на 49 років і про передбачувані інвестиції. Це найраніша точно датована публікація у пресі, виявлена під час онлайн-дослідження для цього оновлення. [11] [12]. Пресконференція представника інвесторів відбулася 22 грудня 2015 року, а Кірінчук прокоментував проєкт 31 грудня 2015 року. [11] [12] [13]
  
• 24–26 грудня 2015 року — Timpul і #diez, посилаючись на позицію Міністерства транспорту і дорожньої інфраструктури, повторюють як інформацію про припинення діяльності 14 вересня, так і відомості про проєкт швейцарських інвесторів, оголошений 22 грудня. [8] [9]
  
• 31 грудня 2015 року — міністр Юріє Кірінчук публікує у своєму блозі статтю «Про невиправдані витрати, час і відновлення діяльності Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени». Він підтверджує, що преса вже повідомляла про наміри Militzer & Münch, описує передбачувані інвестиції, стан аеропорту, припинення діяльності 14.09.2015, три варіанти відновлення роботи (оренда, ДПП, концесія) та необхідність резервного аеропорту. [13]
  
• 4–5 січня 2016 року — преса передруковує статтю Кірінчука та його заяви про концесію, витрати, резервний аеропорт і про те, що остаточне рішення мало бути ухвалене повноважним урядом. [14] [15]
  

Червень–липень 2016 року (і 2017 рік) — проєкт залишається предметом громадського обговорення

• Після направлення Європейській комісії та Міністерству транспорту і дорожньої інфраструктури громадського звіту, підготовленого в межах громадської петиції, ініціатива, сам звіт і концепції розвитку аеропорту продовжують циркулювати у публічному просторі. Виявлені згодом серпневі онлайн-джерела документують цю наступність і представляють їх разом у контексті дискусії про відновлення Бєльці-Лядовени. [1] [4] [5]
  
• У цьому ж контексті представлено архітектурний проєкт, розроблений Думітру Негреєм. #diez прямо вказує, що ескіз проєкту був включений до віртуальної петиції за приведення аеропорту у функціональний стан. [4]
  
• З документальної точки зору архітектурний проєкт слід відрізняти від громадського звіту від 14 червня: перший є візуальною/архітектурною концепцією розвитку, тоді як звіт являє собою матеріал громадського дослідження та попередню основу для майбутньої професійної оцінки. Другий архітектурний проєкт Дениса Каунова з’являється у 2017 році — Технічний університет Молдови, факультет урбанізму та архітектури, 2017 рік. Проєкт № 056 був представлений у добірці European Architectural Medals – Best Diploma Projects 2017.
  

9 серпня 2016 року — Міністерство оголошує про передпроєктне дослідження

• Sputnik Moldova повідомляє, посилаючись на звіт про діяльність міністра Юріє Кірінчука, що до кінця 2016 року Міністерство транспорту і дорожньої інфраструктури мало намір розпочати передпроєктне дослідження щодо відновлення Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени. [1]
  
• У тому самому офіційному формулюванні аеропорт представлено як інфраструктуру, яка «має стати другим національним пасажирським аеропортом». [1]
  

9–10 серпня 2016 року — дослідження, моделі управління та витрати

• Capital Market/InfoMarket повідомляє про намір Міністерства підготувати техніко-економічне обґрунтування та фіксує три окремі варіанти відновлення діяльності й модернізації аеропорту: [2] [3] оренда, модернізація в межах державно-приватного партнерства, концесія.

• Юріє Кірінчук представляє концесію як рішення, яке з економічної точки зору він вважав доцільнішим, ніж подальше утримання аеропорту в умовах обмеженої діяльності. [2] [3]
  
• У тому самому контексті згадуються витрати ДП Moldaeroservice та бельцького підрозділу MoldATSA: близько 17,4 млн леїв за період 2013–2015 років, згідно з публікаціями, що відтворюють дані міністра. [2] [3]
  

Серпень 2016 року — необхідність другого національного аеропорту та резервного аеропорту

• Заявлена Кірінчуком мета полягала в тому, щоб Бєльці-Лядовени стали «другим національним пасажирським аеропортом». Це формулювання відтворюється кількома джерелами того періоду. [1] [2] [4]
  
• Окремо міністр вказує на відсутність резервного аеропорту на території Республіки Молдова та зазначає, що найближчі альтернативи знаходилися в Яссах і Бухаресті, а також у Києві й Одесі. [2] [3]
  
• У межах цієї аргументації Бєльці-Лядовени представлені не лише як регіональна інфраструктура для півночі країни, а й як інфраструктура, здатна виконувати національну резервну функцію. Останнє формулювання є узагальненням аргументів, викладених у джерелах.
  
• Capital Market/InfoMarket відзначає інтерес швейцарського холдингу Militzer & Münch (M&M), який заявив про готовність взяти аеропорт Бєльці-Лядовени в концесію. [2]
  
• На першому етапі передбачалися інвестиції приблизно у 30 млн євро. [2]
  
• Згадані роботи включали будівництво нового пасажирського термінала, вантажних складів, модернізацію та подовження злітно-посадкової смуги з метою забезпечення обслуговування повітряних суден сімейств Embraer, Airbus і Boeing. [2]
  
• На другому етапі передбачалися додаткові інвестиції в розмірі близько 10–15 млн євро. [2]
  
• #diez у статті від 15 серпня також нагадує про лист про наміри, поданий наприкінці 2015 року представниками швейцарської компанії з пропозицією щодо концесії аеропорту строком на 49 років, і зазначає початкові інвестиції в розмірі щонайменше 30 млн євро. [4]
  

15–16 серпня 2016 року — ініціатива представлена в єдиному публічному контексті

• 15 серпня #diez публікує матеріал про відновлення аеропорту, повторює повідомлення про передпроєктне дослідження та мету створення другого національного пасажирського аеропорту, а також публікує фотографії аеропорту й архітектурний проєкт, пов’язаний із віртуальною петицією. [4]
  
• 16 серпня BTV публікує матеріал, у якому повторює намір Міністерства розпочати передпроєктне дослідження та мету створення другого національного пасажирського аеропорту. BTV уточнює, що оприлюднений в інтернеті ескіз проєкту містився у віртуальній петиції, підписаній людьми, які вимагали повернути Бєльці-Лядовени в експлуатацію. [5]
  
• Ці дві публікації мають значення для архіву, оскільки документують, що в середині серпня 2016 року петиція, архітектурна концепція та оголошене Міністерством дослідження публічно представлялися в межах одного загального контексту, пов’язаного з майбутнім аеропорту. [4] [5]
  

21 серпня 2016 року — заява про техніко-економічне обґрунтування та фінансування

• У репортажі PRO TV про проєкт реконструкції аеропорту Юріє Кірінчук використовує формулювання «техніко-економічне обґрунтування» та заявляє, що його проведення потребуватиме «кількох мільйонів». [6]
  
• Міністр також заявляє, що за відсутності підтримки Європейської комісії для проведення дослідження будуть знайдені внутрішні ресурси. [6]
  
• Ця заява має значення, оскільки показує, що дослідження публічно представлялося як захід, який передбачалося здійснити навіть у разі, якщо європейське фінансування не буде отримано. [6]
  

23 серпня 2016 року — аеропорт з’являється в обговореннях іноземних інвестицій

• У публікаціях про зустрічі з представниками китайських ділових кіл згадується розвиток аеропорту Бєльці для пасажирських перевезень, тоді як Міжнародний аеропорт Меркулешть згадується як вантажний хаб. [7]
  
• Таким чином, у серпні 2016 року Бєльці-Лядовени фігурують не лише в контексті оголошеного Міністерством дослідження та інтересу Militzer & Münch, а й у ширших обговореннях залучення іноземних інвестицій в інфраструктуру Республіки Молдова. [7]
  

Документальна послідовність: 14 вересня 2015 року → серпень 2016 року

• 14 вересня 2015 року — діяльність Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени зафіксована як припинена у зв’язку з відкликанням ліцензії на здійснення діяльності відповідно до звернення директора ОЦА Мірчі Малека. [8] [9] [10]
  
• 13 грудня 2015 року — запускається онлайн-петиція за відновлення роботи аеропорту.
  
• 22 грудня 2015 року — відбувається пресконференція щодо проєкту Militzer & Münch; того ж дня PRO TV публікує подробиці про 49-річну концесію та передбачувані інвестиції. [11] [12]
  
• 31 грудня 2015 року — Юріє Кірінчук публікує свій аналіз про відновлення діяльності Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени, проєкт Militzer & Münch, припинення діяльності, три моделі відновлення роботи та резервний аеропорт. [13]
  
• 14 червня 2016 року — громадська ініціатива направляє 86-сторінковий звіт як попередній матеріал для підготовки майбутнього професійного техніко-економічного обґрунтування.
  
• 9 серпня 2016 року — Юріє Кірінчук оголошує про намір до кінця року розпочати передпроєктне дослідження щодо відновлення Бєльці-Лядовени. [1]
  
• 9–10 серпня 2016 року — преса повідомляє також про «техніко-економічне обґрунтування»; представлені моделі оренди, ДПП і концесії, витрати державних підприємств та інтерес Militzer & Münch. [2] [3]
  
• Серпень 2016 року — Бєльці-Лядовени представлені як майбутній «другий національний пасажирський аеропорт», а міністр також вказує на необхідність резервного аеропорту в Республіці Молдова. [1] [2] [3]
  
• 15–16 серпня 2016 року — #diez і BTV поміщають петицію, архітектурний проєкт та оголошене Міністерством дослідження в єдиний публічний контекст відновлення аеропорту. [4] [5]
  
• 21 серпня 2016 року — Кірінчук прямо говорить про «техніко-економічне обґрунтування», його вартість і можливість європейського фінансування або, як альтернативу, фінансування з внутрішніх ресурсів. [6]
  
• 23 серпня 2016 року — розвиток аеропорту Бєльці для пасажирських перевезень згадується також у контексті переговорів із китайськими інвесторами. [7]