Пропозиції ADP Ingénierie та NACO–InterVISTAS і техніко-економічне обґрунтування для Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени

Пропозиції ADP Ingénierie та NACO–InterVISTAS і техніко-економічне обґрунтування розвитку Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени

У період 2019–2021 років перспектива розвитку Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени увійшла в окремий технічний та інституційний етап. Публічні заяви Уряду Республіки Молдова, Технічне завдання, розроблене Органом цивільної авіації, та пропозиції, сформульовані міжнародними аеропортовими консультантами, такими як ADP Ingénierie (ADPI) і NACO Netherlands Airport Consultants / InterVISTAS, окреслюють процес, у межах якого розвиток аеропорту Бєльці мав ґрунтуватися на технічних та економічних оцінках, техніко-економічному обґрунтуванні, Генеральному плані (Master Plan) і, відповідно до заявлених на той час намірів Уряду, залученні приватних інвестицій через державно-приватне партнерство.

Водночас ці документи необхідно розрізняти. Вони включають презентації компетенцій, моделі технічних пропозицій, офіційні вираження зацікавленості в наданні послуг та участі в тендері, а також Технічне завдання для проведення техніко-економічного обґрунтування. Ані ADPI, ані NACO–InterVISTAS до сьогодні не отримали жодної відповіді від молдовських органів влади. Ані тендер, ані техніко-економічне обґрунтування до сьогодні так і не були проведені.

2016 — ADP Ingénierie та проєкт нового Міжнародного аеропорту Бєльці

Інтерес ADP Ingénierie до Бєльців передував урядовій ініціативі 2019–2020 років. 10 жовтня 2016 року ADPI підготувала презентацію під назвою «BZY – New Balti International Airport Project».

Матеріал представляв компетенції компанії для всього циклу розвитку аеропорту: прогнозування пасажиропотоку, стратегічне планування та Master Plan, інфраструктура airside, злітно-посадкові смуги та руліжні доріжки, аеродромні покриття, метод ACN/PCN і Pavement Condition Index, термінали, системи обробки багажу та безпеки, аеронавігація, ATC/CNS/ATM, NAVAIDS, сертифікація ICAO/EASA, управління ризиками та нагляд за реалізацією.

Документ є важливим, оскільки показує, що розвиток Бєльці-Лядовени вже розглядався у зв’язку з експертизою міжнародного аеропортового консультанта задовго до офіційного повернення Уряду до цього питання у 2019 році.

2019 — ADPI та технічна оцінка злітно-посадкової смуги Бєльці-Лядовени

Пізніший документ ADPI «Pavement survey and PCN: Bălți International Airport — Technical/Financial Proposal» детально описує, яким чином могла бути проведена оцінка інфраструктури airside Міжнародного аеропорту Бєльці.

Документ прямо позначений як неконтрактний зразок, що не має юридичної сили та підлягає змінам, а отже, його не слід розуміти як виконаний договір.

Однак технічний предмет пропозиції є дуже точним: злітно-посадкова смуга, руліжні доріжки та перон аеропорту Бєльці мали бути оцінені шляхом обстеження за Pavement Condition Index, аналізу наявної технічної документації та розрахунку PCN.

Якщо документація «as-built» не дозволяла надійно визначити PCN, ADPI передбачала перехід до додаткових геотехнічних досліджень. Вони могли включати випробування FWD/HWD, георадар, буріння та випробування бетону для встановлення структури й товщини шарів та виявлення слабких ділянок.

Результат мав включати значення PCI та PCN, фотографії й картографування дефектів, пріоритети ремонту й технічного обслуговування, а також попередню оцінку вартості.

Ця пропозиція є особливо важливою у контексті того, що згодом з’явилося у Технічному завданні молдовських органів влади: воно також вимагало, щоб інвестиційна програма кожного аеропорту враховувала класифікаційне число покриття злітно-посадкової смуги — PCN.

9 грудня 2019 — Олег Тофілат: дослідження мають виконати міжнародні експерти

9 грудня 2019 року Олег Тофілат, на той момент радник прем’єр-міністра Іона Кіку з питань транспорту, у розлогому інтерв’ю Радіо Вільна Європа пояснив, як Уряд бачив оцінювання регіональних аеропортів. [1]

Тофілат нагадував, що аеропорт Бєльці вже раніше був включений до переліку пріоритетних проєктів державно-приватного партнерства, і наполягав на необхідності «належного техніко-економічного обґрунтування, виконаного міжнародними експертами». Воно мало проаналізувати кілька місць розташування, серед яких, за словами Тофілата, безумовно мали бути Бєльці та Меркулешть, а також принаймні один майданчик на півдні.

Дослідження мало визначити необхідні інвестиції у злітно-посадкову смугу, руліжні доріжки, перон, пасажирський термінал та обладнання.

Щодо Бєльців Тофілат згадував власні попередні розрахунки, виконані приблизно у 2014 році: за інвестицій близько 50 млн євро та тарифів, суттєво нижчих, ніж у Кишиневі, приблизно 3–3,5 щоденних рейси на літаках сімейства Airbus A320/Boeing 737 могли б, за його припущеннями, забезпечити функціонування проєкту. Водночас він наголошував, що такі оцінки не могли замінити професійне дослідження, яке мало бути проведено.

Інтерв’ю Олега Тофілата — Радіо Вільна Європа, 9 грудня 2019 року. [1]

Грудень 2019 — Уряд вважає Бєльці комерційно привабливішими

У той самий період прем’єр-міністр Іон Кіку провів важливе розмежування між Бєльцями та Меркулешть.

Після первинного аналізу Кіку заявив, що з комерційної точки зору аеропорт Бєльці є привабливішим завдяки близькості до муніципію Бєльці та більшій кількості населених пунктів у його зоні охоплення. Недоліком називалася значно більша потреба в інвестиціях. Водночас не було представлено жодних розрахунків або досліджень, які дозволяли б дійти такого висновку, тобто що необхідні інвестиції в Бєльці-Лядовени — аеропорт, який протягом багатьох років обслуговував регулярні комерційні та чартерні рейси, — були б більшими, ніж у Меркулешть, де ніколи не виконувався жоден комерційний рейс і де в експлуатаційних дозволах на пасажирські та вантажні перевезення існували/існують заборони, підписані самим Органом цивільної авіації. [2] [3]

Прем’єр-міністр пов’язував розвиток Бєльців із механізмом ДПП:

«Ми повинні провести техніко-економічне обґрунтування».

За його поясненням, дослідження мало визначити, який внесок держава робить у проєкт і які зобов’язання покладаються на приватного інвестора, перш ніж держава зможе організувати конкурс на ДПП. [2] [3]

У пізнішому інтерв’ю Кіку ще чіткіше сформулював переваги розташування Бєльців: на його думку, аеропорт був «набагато привабливішим» у комерційному плані, оскільки розташований поблизу міста та важливої магістралі (M5), а також доступний, зокрема, з боку України. Однак для Бєльців, за його словами, були необхідні значні інвестиції, у тому числі в злітно-посадкову смугу та аеропортову інфраструктуру, тому Уряд обрав модель розвитку через ДПП після проведення техніко-економічного обґрунтування. Знову ж таки, щодо згаданих «значних інвестицій» незрозуміло, на якій розрахунковій основі ґрунтувалися ці твердження. [7]

Технічне завдання — мали бути оцінені Бєльці, Меркулешть і Чадир-Лунга

Ці політичні заяви мають відповідник у технічному документі: «Республіка Молдова / Техніко-економічне обґрунтування ДПП у сфері транспорту — регіональні аеропорти».

Технічне завдання було розроблене Органом цивільної авіації та містило розділи для погодження Міністерством економіки та інфраструктури й Агентством публічної власності.

Документ визначає Бєльці як потенційно важливий регіональний аеропорт і прямо встановлює, що дослідження має бути зосереджене на трьох аеропортах:

• Бєльці, Меркулешть і Чадир-Лунга.

Отже, передбачене дослідження формально не виходило з припущення, що для півночі має бути обрано Меркулешть. Від консультанта вимагалося, зокрема, ранжувати відносний пріоритет кожного з трьох аеропортів з урахуванням зон охоплення, конкуруючих аеропортів, безпеки, сертифікації та ролі регіональних аеропортів.

Що мало аналізувати дослідження

Мандат був значно ширшим, ніж проста оцінка стану злітно-посадкових смуг.

Передусім консультант мав встановити комерційну та фінансову життєздатність кожного з трьох аеропортів, зокрема визначити, чи є кожен із них необхідним та обґрунтованим для Республіки Молдова.

Мали бути проаналізовані, як це, до речі, було зазначено й у громадському звіті від 14 червня 2016 року:

• соціально-економічна ситуація та економічна географія країни;
• ринок авіаперевезень та конкуренція між аеропортами Молдови й регіону;
• історія, трафік, інфраструктура, обладнання та функціональність кожного аеропорту;
• критичні проблеми та термінові інвестиції;
• PCN злітно-посадкової смуги та необхідні у зв’язку з ним інвестиції;
• мінімальні вимоги для сертифікації відповідно до стандартів ICAO та EASA;
• фінансова та інституційна ситуація;
• прогнози регулярного, чартерного та вантажного трафіку;
• авіаційні та неавіаційні доходи;
• операційні витрати;
• аналіз ризиків;
• CAPEX та термінові й подальші інвестиції;
• можливість участі приватного сектору;
• правова база ДПП та закупівель;
• Master Plan, бізнес-план та маркетингова стратегія.

Для кожного аеропорту мала бути проведена індивідуальна оцінка інфраструктури, критичних проблем, інвестиційних потреб, фінансового стану та ролі аеропорту в його громаді й регіоні.

Трафік і життєздатність Бєльців мали бути доведені цифрами

Для кожного аеропорту консультант мав підготувати окремі прогнози щодо пасажирів регулярних рейсів, кількості та типів повітряних суден, сценаріїв з інвестиціями та без них, вантажного трафіку й нерегулярних рейсів.

Паралельно мали бути оцінені аеропортові збори, потенційні доходи, операційні витрати та можливості отримання додаткових доходів.

Далі Технічне завдання вимагало для кожного аеропорту чіткого висновку щодо фінансової життєздатності на основі аналізу попиту, ризиків, витрат, доходів, балансу, грошових потоків і аналізу чутливості.

Це важливо для Бєльці-Лядовени: вибір аеропорту для розвитку мав ґрунтуватися на показниках трафіку, витрат і економічної ефективності, а не лише на поточному фізичному стані інфраструктури.

Включно з вартістю сценарію «нічого не робити»

Дослідження мало розмежувати термінові інвестиції та інвестиції, необхідні згодом, і порівняти втручання з базовим сценарієм, який прямо включав варіант «нічого не робити», аж до можливої перспективи закриття аеропортів.

Консультант мав визначити EIRR як для програми трьох аеропортів у цілому, так і окремо для кожного аеропорту. Екологічні проблеми, здатні вплинути на оцінку, також мали бути зазначені.

Master Plan для Бєльців і залучення регулярних рейсів

Технічне завдання також передбачало розгляд необхідності фінансування індивідуального Master Plan для кожного аеропорту разом із бізнес-планом та маркетинговою стратегією.

Ці плани мали визначати необхідні довгострокові інвестиції та включати маркетингові й контрактні стратегії для залучення додаткового трафіку, нових маршрутів і нових авіаперевізників. Від консультанта також вимагалося проаналізувати доцільність загального Master Plan для всієї аеропортової системи Республіки Молдова.

Для Бєльці-Лядовени це означало, що дослідження не мало обмежуватися питанням, чи може злітно-посадкова смуга використовуватися в її наявному стані. Воно мало визначити оптимальну програму розвитку, інвестиції, трафік, економічну модель та інструменти, необхідні для реального залучення авіакомпаній і рейсів.

Дослідження було безпосередньо пов’язане з Урядом

Консультант мав звітувати перед Органом цивільної авіації, але водночас підтримувати зв’язок із Міністерством економіки та інфраструктури і Кабінетом прем’єр-міністра.

Орган цивільної авіації мав сприяти доступу до інформації Міністерства, Кабінету прем’єр-міністра, MoldATSA, офіційної статистики, кожного регіонального аеропорту та операторів Міжнародного аеропорту Кишинів.

Проєкт звіту мав бути підготовлений приблизно протягом восьми тижнів від початку робіт, а фінальний звіт — через тиждень після отримання коментарів.

Консультант мав володіти досвідом у проведенні техніко-економічних обґрунтувань транспортних ДПП, бажано в аеропортовій сфері, а команда мала включати фінансову й аеропортову експертизу, цивільне аеропортове будівництво та досвід структурування ДПП у Центральній і Південно-Східній Європі.

Січень 2020 — Кіку: головний аеропорт півночі має бути в Бєльцях

В інтерв’ю, опублікованому NewsMaker, Іон Кіку пішов ще далі в описі стратегії для півночі. [4]

Говорячи про аеропорт Бєльці-Лядовени, прем’єр-міністр заявив, що Бєльці є комерційно привабливими й легкодоступними, та зазначив:

«Зрозуміло, що на півночі країни головний аеропорт має бути саме там».

Він уточнив, що проєкт потребував значних інвестицій, які не мали фінансуватися державою, а техніко-економічні обґрунтування повинні були визначити вартість проєкту та умови ДПП до оголошення конкурсу для інвесторів. Нагадування: обґрунтування та точна база розрахунку цих «значних інвестицій» ніколи не були представлені.

В іншій заяві того самого періоду прем’єр-міністр повідомив, що для Бєльців мало бути проведене техніко-економічне обґрунтування із залученням іноземних експертів, після чого мали бути оцінені витрати, визначені умови участі держави в ДПП та організований конкурс для інвестора. [8]

Лютий 2020 — Уряд оголошує про міжнародну компанію для дослідження Бєльців

Офіційне повідомлення Уряду від лютого 2020 року прямо пов’язує цю стратегію з аеропортом Бєльці.

Під час переговорів прем’єр-міністра Іона Кіку з послом Німеччини Уряд заявив, що Республіка Молдова потребує ще одного міжнародного аеропорту і що: [5]

«буде залучено міжнародну компанію»

для проведення техніко-економічного обґрунтування відкриття аеропорту в Бєльцях, причому проєкт мав бути реалізований за рахунок приватних інвестицій.

Уряд Республіки Молдова — техніко-економічне обґрунтування для аеропорту Бєльці. [5]

12 лютого 2020 року після зустрічі з канадськими та ізраїльськими інвесторами, зацікавленими, зокрема, в аеропортовій інфраструктурі, Уряд знову зафіксував намір виконавчої влади провести техніко-економічне обґрунтування для уточнення можливостей розвитку аеропортової інфраструктури Республіки Молдова. [6]

Уряд Республіки Молдова — зустріч з інвесторами, 12 лютого 2020 року. [6]

28 лютого 2020 — пропозиція експертизи ADP Ingénierie для Бєльців

У цьому контексті 28 лютого 2020 року ADP Ingénierie направила директору ДП Moldaeroservice лист із темою:

«Expression d’intérêt, développement de l’Aéroport international de Balti».

ADPI висловила готовність надати для розвитку Міжнародного аеропорту Бєльці свою експертизу у сфері:

• розроблення програми розвитку;
• проведення технічних досліджень;
• проведення економічних досліджень;
• розроблення Master Plan на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу.

ADPI уточнювала, що очікує конкретного визначення потреб замовника, щоб мати змогу сформулювати адаптовану пропозицію.

Отже, вираження зацікавленості ADPI від лютого 2020 року не було загальною презентацією про аеропорти Молдови: адресатом був оператор аеропорту Бєльці, а предметом листа прямо зазначався розвиток Міжнародного аеропорту Бєльці.

29 лютого 2020 — NACO–InterVISTAS пропонує due diligence для Бєльців

Лише через один день, 29 лютого 2020 року, NACO Netherlands Airport Consultants направила керівництву Moldaeroservice вираження зацікавленості під назвою:

«Expression of Interest — Due Diligence, Bălți International Airport Moldova».

NACO зазначала, що розуміє необхідність визначення технічного консультанта для проведення due diligence у зв’язку з очікуваною угодою щодо Міжнародного аеропорту Бєльці.

Пропозиція поєднувала досвід NACO у плануванні, проєктуванні та аеропортовому інжинірингу з експертизою InterVISTAS у сферах трафіку, економіки, комерції, фінансів та транзакцій.

Запропонована оцінка охоплювала:

• прогноз попиту й трафіку;
• технічний due diligence;
• аналіз інфраструктури та пропускної спроможності;
• Master Plan;
• потреби в розвитку;
• CAPEX;
• OPEX;
• авіаційні та неавіаційні доходи;
• розвиток Airport City;
• екологічний аналіз;
• фінансове моделювання та оцінювання грошових потоків.

Таким чином, пропозиція NACO–InterVISTAS розглядала аеропорт Бєльці як комплексний інвестиційний проєкт, у якому інфраструктура, трафік, розвиток аеропорту та фінансова життєздатність мали аналізуватися разом.

Сумісність між техніко-економічним обґрунтуванням і пропозиціями ADPI та NACO

Документи демонструють методологічну конвергенцію, однак сама по собі вона не означає, що Уряд обрав одну з двох компаній. Пандемія COVID-19 почалася відразу після цих кроків; водночас у досліджених джерелах не було виявлено публічного акта, який би доводив, що тендерну процедуру було офіційно припинено саме з цієї причини.

• Технічне завдання вимагає: стан інфраструктури → PCN та інвестиції → трафік → пропускна спроможність → CAPEX/OPEX → доходи → економічна та фінансова життєздатність → Master Plan → ДПП.
• ADPI пропонувала для Бєльців технічну оцінку аеродромних покриттів і PCN, технічні та економічні дослідження, програму розвитку й Master Plan.
• NACO–InterVISTAS пропонувала для Бєльців: прогноз трафіку → технічний due diligence → розвиток аеропорту → CAPEX/OPEX → комерційні доходи → фінансова модель → транзакція/ДПП.

Ці пропозиції датовані 28–29 лютого 2020 року — тим самим періодом, коли Уряд публічно оголошував про намір залучити міжнародну компанію для проведення техніко-економічного обґрунтування аеропорту Бєльці. [5]

Березень 2020 — пандемія радикально змінює контекст

Лише через кілька тижнів після виражень зацікавленості у лютому 2020 року пандемія COVID-19 спричинила міжнародні обмеження на подорожі та безпрецедентний обвал авіаперевезень.

Матеріал NACO/InterVISTAS від 26 березня 2020 року вже аналізував різні сценарії масштабу кризи та відновлення трафіку, деякі з яких передбачали відновлення лише у 2022–2023 роках.

Отже, процес розвитку аеропортів, започаткований в умовах ринку 2019 року, лише через кілька тижнів після формулювання пропозицій у лютому 2020 року опинився в абсолютно іншому економічному та операційному контексті. Урядовий тендер до сьогодні так і не відбувся.

2021 — NACO повертається з «Feasibility Study Regional Airports Moldova»

Безперервність цього досьє підтверджується новим листом NACO від 11 березня 2021 року, адресованим директору Органу цивільної авіації Республіки Молдова. Стаття, на яку сама NACO посилається як на контекст: [9]

«Expression of Interest — Feasibility Study Regional Airports Moldova».

NACO відзначала інтерес приватних компаній до інвестування в аеропорти Бєльці та Меркулешть і необхідність техніко-економічного обґрунтування, яке мало визначити доцільність участі приватного сектору та форму такої участі.

Для цього дослідження NACO знову пропонувала інтегровану методологію:

• збір даних і візит до аеропорту → прогноз трафіку → оцінка пропускної спроможності → потреби в розвитку → доходи та OPEX → CAPEX → фінансова й економічна модель.

Запропоновані компетенції включали аналіз ринку, прогнозування трафіку, авіаційні та неавіаційні доходи, технічний due diligence, Master Planning, CAPEX, Airport City, аналіз витрат і вигод та екологічну оцінку.

Той факт, що NACO сформулювала нове вираження зацікавленості у 2021 році, свідчить про безперервність професійного інтересу до дослідження регіональних аеропортів.

Значення документів для Міжнародного аеропорту Бєльці-Лядовени

Розглянуті разом, ці документи змінюють перспективу оцінки проєкту Бєльці-Лядовени у 2019–2021 роках.

Аеропорт Бєльці поставав не просто як один з існуючих об’єктів аеропортової інфраструктури Республіки Молдова. У заявах прем’єр-міністра його характеризували як комерційно привабливіший за Меркулешть, а в одному з інтерв’ю Іон Кіку заявив, що головний аеропорт півночі має бути в Бєльцях. [2] [3] [4] [7]

Уряд офіційно оголошував про намір залучити міжнародну компанію для проведення техніко-економічного обґрунтування аеропорту Бєльці та про намір розвивати проєкт за рахунок приватних інвестицій. [5] [6]

Паралельно Технічне завдання, підготовлене Органом цивільної авіації, передбачало професійне оцінювання Бєльців, Меркулешть і Чадир-Лунги, включно з ранжуванням відносного пріоритету трьох аеропортів. Дивує, що для півдня Молдови не було включено Міжнародний аеропорт Кагул — єдиний аеропорт на півдні Молдови з міжнародним статусом та історією виконання регулярних рейсів.

І саме в той самий період дві міжнародні групи, що спеціалізуються на аеропортах, сформулювали пропозиції, безпосередньо пов’язані з Бєльцями: ADP Ingénierie — щодо розвитку, технічних та економічних досліджень і Master Plan; NACO–InterVISTAS — щодо технічного, комерційного та фінансового due diligence Міжнародного аеропорту Бєльці.

Таким чином, документи окреслюють шлях розвитку, який міг пройти від діагностики наявної інфраструктури та визначення PCN до прогнозу трафіку й оцінки ринку, далі — до Master Plan, інвестиційної програми, CAPEX/OPEX, фінансового аналізу, сертифікації, залучення авіакомпаній і, зрештою, структурування ДПП та залучення приватного інвестора.